Чи дійсно СБУ “кошмарить” бізнес, або Правда про реформу Служби

 Нещодавно на “Економічній правді” натрапив на цікаву колонку Юрія Радзієвського з промовистою назвою “СБУ підвищує тиск: що готує “реформа” спецслужби”.

Щоправда, “цікавість” доволі умовна. Бо сама назва та окремі висновки автора є маніпулятивними.

Дійсно, в минулому про випадки тиску на бізнес згадували не раз. Вони негативно вплинули на імідж Служби, результати цього відчуваємо дотепер.

Але сьогодні перетворювати СБУ на “кошмар” для бізнесу та відлякувача іноземних інвестицій, як мінімум, невірно. Особливо коли статистика затримання корупціонерів з інших правоохоронних органів дає багато інформації для протилежних висновків.

Окремо зверну увагу на цікавий момент. Чи знаєте ви, що горезвісні “маски-шоу”, у яких неодноразово звинувачували СБУ, в більшості випадків ініціювали слідчі інших правоохоронних органів?

Тобто вони розпочинали кримінальні провадження, а представників Служби залучали для участі у відповідних процесуальних заходах. І все це – в межах чинного законодавства.

Наприклад, доволі поширена практика: слідчий іншого правоохоронного органу розпочинає кримінальне провадження у злочині, не віднесеному до підслідності СБУ (при цьому перевірка обґрунтованості підстав – не в компетенції Служби), потім доручає одному з оперативних підрозділів СБУ провести слідчі дії (обшук або допит).

Хто у такій ситуації насправді тисне на бізнес, якщо кримінальне провадження розпочато з “надуманих” підстав? Слідчий, який його ініціював, чи оперативний співробітник, який зобов’язаний провести обшук?

Щоб таких ситуацій не виникало у майбутньому, це питання вирішується у законопроекті “Про СБУ”. Він унеможливлює залучення співробітників Служби до проведення слідчих (розшукових) дій у рамках досудового розслідування злочинів, які не віднесені до її підслідності.

Однак деякі “експерти” вперто цього не помічають. Складається враження, що ледь не кожен намагається хайпонути на реформі СБУ. Мимоволі на думку спадає популярний у соцмережах мем про вчорашніх політичних експертів, які сьогодні раптом стали фахівцями-вірусологами.

До речі, ось ще один такий приклад подачі “смаженого”: мовляв, після реформи СБУ зможе “забрати” у будь-якого іншого органу справу, якщо вона стосуватиметься державної безпеки.

А насправді ж право ініціативи та дозволу надається тільки вищим посадовим особам СБУ та ГПУ і стосується саме можливості Служби проводити досудове розслідування злочину, не віднесеного до її підслідності, якщо він становить загрозу державній безпеці.

Отож використати цей механізм для нібито тиску на бізнес, як побоюються окремі експерти, на практиці доволі складно.

Ще одна неоднозначна вимога – забрати у спецслужби повноваження щодо захисту економічної безпеки держави. Але давайте подивимося: агресія з боку РФ йде за чотирма операційними лініями – політичною, економічною, інформаційною та військовою.

Закон “Про національну безпеку України” прямо визначає обов’язком СБУ здійснювати контррозвідувальний захист економічної безпеки держави. Нам відмовитися від цього напряму? Ми готові просто здатися? Чи, може, повіримо, що РФ не буде підривати українську економіку?

Якщо ж ми впроваджуємо кращий зарубіжний досвід, то, наприклад, у Національній контррозвідувальній стратегії США на 2020-2022 рр. визначено п’ять стратегічних цілей контррозвідки. І три з п’яти – про економіку! У країнах НАТО та ЄС контррозвідка захищає критичну інфраструктуру. Чому ж деякі наші експерти посилаються на досвід іноземних спецслужб, але не бачать там економіки?

Наголошую, що сьогодні СБУ сприймає бізнес як важливого партнера. Ми взаємодіємо з провідними бізнес-асоціаціями: Американською торгівельною палатою, Спілкою українських підприємців, Європейською бізнес асоціацією. Разом з бізнес-омбудсменом розглядаємо скарги на СБУ.

І якщо порівняти динаміку таких скарг до Ради бізнес-омбудсмена, то по СБУ вона в рази менша, ніж по інших органах (у 2019 році: на СБУ – 17, на ДФС – 1073, на НПУ – 107). І щороку їх кількість зменшується.

Про який системний тиск ми тоді говоримо? Я розумію, що, мабуть, це і є робота окремих експертів – моделювати теоретичні лазівки. Але ж не за рахунок інсинуацій і домислів. Не можна цілеспрямовано позбавляти спецслужбу дієвого інструментарію перед загрозами тільки тому, що хтось наперед припускає теоретичний ризик якихось зловживань.

Маємо враховувати існуючі безпекові реалії, зокрема в економіці, а не викреслювати її зі списку. Бо насправді питання не в тому, які у Служби будуть повноваження (хоча і це важливо), а радше в тому – як і яким чином вони будуть реалізовуватися.

Сергій Пунь, для УП

Vélemény, hozzászólás?

Az email címet nem tesszük közzé. A kötelező mezőket * karakterrel jelöljük.