У 2019 році Росія посилить тиск на інформаційний простір України

Україна пріоритетна ціль Кремля у 2018 році

Початок 2019 року. Саме час підвести підсумки року минулого та зробити певні прогнози на найближче майбутнє. Цілком очікувано, підконтрольні російським спецслужбам інформаційні ресурси Росії зосередили увагу на питаннях внутрішньополітичного життя РФ, дискредитації країн західної демократії та України.

Мова йде про інформаційній джерела, які орієнтовані саме на російську аудиторію. Тому перебування України в числі топ-3 цілей російських пропагандистів можна охарактеризувати як цілком логічний та очікувано високий показник уваги Кремля до Києва.

Які питання внутрішнього життя РФ найбільше турбували російських пропагандистів у минулому році?

Найбільше російських пропагандистів турбує Володимир Путін. Формування у мешканців Росії позитивного іміджу їхнього лідера та безальтернативності його політики — головний пріоритет високооплачуваної армії тролів, ботів та кіберфахівців російських спецслужб.

Навіть досить слабкі можливості опозиційної преси РФ (видання “Нова газета”, телеканал “Дождь”) та політиків на зразок Дмитра Навального, не зупинили пропагандистів від формування у суспільстві відверто ворожого ставлення до всього, що хоч трохи суперечить позиції Кремля.

Створення ілюзії занепаду ЄС та неминучого розпаду НАТО — ще одна цілком очікувана топ-ціль Кремля у році, що минув   

За цим напрямом пропагандисти, у першу чергу, намагаються дискредитувати в очах росіян західні цінності. Значну увагу приділено лобіюванню інтересів “Північного потоку-2”, дискредитації антиросійських санкцій та демонстрації беззаперечної військової переваги РФ над НАТО.

Певну стурбованість Кремля викликали минулорічні вибори Путіна. Розуміючи їх, значною мірою, фіктивний (формальний) характер, пропагандисти докладали значних зусиль для утвердження в РФ громадської думки про демократичний характер електорального шоу.

Які питання в Україні найбільше непокоять пропагандистів Кремля?

Найбільше Кремль турбує суспільно-політична ситуація в Україні. Російські пропагандисти занепокоєні “провалом економічної політики уряду”, “падінням чисельності населення України” та “тотальним зубожінням українців”. Одним словом, в розумінні пропагандистів Кремля — Україна, як держава, остаточно припинила своє існування ще у 2018 році. Ось лише деякі заголовки з російських сайтів: “Демографический кризис на Украине: все очень и очень плохо”, “Колония Запада: Украине больше не на что рассчитывать”, “Население Украины вконец обнищало и готово к новому Майдану”.

Традиційно дісталося і президенту України: “Петр Порошенко лично приказал сбить малайзийский Боинг”, “Европарламент предложил Порошенко возглавить гей-парад”.

Не забули в ФСБ і про СБУ: “СБУ не удалось спровоцировать Москву фейковым убийством Бабченко”, “Благодаря сливам Короткова данные о родственниках российских добровольцев теперь у СБУ”.

Як пересічному користувачу глобальної мережі ідентифікувати інформаційний ресурс російських пропагандистів?

На перший погляд, зробити це складно навіть досвідченому фахівцю. Проте, ретельний аналіз близько 1 тис. публікацій декількох таких ресурсів вказує на те, що контрольоване російськими пропагандистами інформаційне джерело все ж таки матиме як мінімум декілька особливостей:

  • міститиме короткий та чіткий заголовок, який відразу дає можливість пересічному росіянину зрозуміти суть публікації. Тобто публікація орієнтована на широкі маси, які навряд чи спроможні читати вдумливо або аналізувати. Ось декілька прикладів таких заголовків: “Владимир Путин увеличил расходы на медицину”, “Петров и Боширов разоблачили британские спецслужбы”, “В США отметили профессионализм Сергея Лаврова”. Коротко і ясно!
  • включатиме всього-навсього 2, максимум 3 абзаци тексту. Тобто пересічний росіянин не повинен розсіювати свою увагу на додаткові пояснення чи аргументацію того, що економічні проблеми через 2 роки призведуть до розпаду США на 50 окремих держав;

безумовно, не матиме прямої вказівки на те, що автор блогу — офіцер ФСБ чи штатний працівник “Фабрики тролів”. Можна не сумніватися, що пропагандисту Кремля простіше усього сховатися за плечима малолітньої дівчинки — як ось на цьому ресурсі:

Що очікує Україну у 2019 році

2019 — рік парламентських та президентських виборів в Україні. Від того, наскільки Кремль зуміє вплинути на сценарій виборчого процесу в нашій державі, значною мірою залежатиме подальша доля Путіна. Тому можна безпомилково прогнозувати, що в інформаційному просторі РФ:

— зросте чисельність публікацій щодо України. Зокрема, збільшиться кількість “фейкових” повідомлень про кандидатів у президенти, провал антикорупційної та економічної політики українського уряду;

— здійснюватимуться інформаційні “вкиди” про масові порушення під час виборчої кампанії та нелегітимність обраного президента. У першу чергу, через акаунти соцмереж відбуватимуться заклики до акцій протесту;

— посилиться дискредитація транзитних можливостей України як експортера енергоресурсів в країни ЄС, що продиктовано просування Кремлем проекту “Північний потік-2”;

Не має сумніву, що Кремль за допомогою команди пропагандистів продовжить утверджувати в російському суспільстві думку про поступове та безповоротне визнання міжнародним співтовариством Криму як складової РФ. Для цього використувуватимуться посилання на “фейкові” громадські організації країн Заходу та офіційних посадових осіб окремих країн Азії (Північна Корея, М’янма), Африки (ЦАР) та Південної Америки (Венесуела).

 

Микола Лимаренко

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *